дурість
1дурість — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота …
2дурість — рості, ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів …
3дуріти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Втрачати ясність свідомості, ставати дурним. 2) Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки. 4) перен., за ким і без додатка. Втрачати ясність свідомості, рівновагу від почуття… …
4шаль — дурість …
5безглуздя — 1) (поведінка, учинки тощо, які суперечать здоровому глуздові), нісенітниця, дурість, дурощі, дурниця, маячня (у поведінці); ідіотизм, ідіотство, бозна що, казна що, чортзна що, чортибатькащо 2) (думки, висловлювання, слова тощо, позбавлені… …
6недорозум — у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість. || Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що небудь. •• З (із) недоро/зуму через нерозсудливість, через брак розуму …
7нерозум — у, ч. Брак, відсутність розуму; нерозумність, дурість …
8глупота — глупо/ти/, ж., рідко. Відсутність розуму, розсудливості, поміркованості; дурість …
9недоумство — а, с. 1) Розумова обмеженість; дурість. || Невміння глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що небудь. 2) Хвороба, яка полягає у недостатньому розумовому розвиткові; слабоумство …
10дурина — и, ж., діал. Дурість …