думок)
61задкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) фам. Іти, лізти, посуватися задом наперед. || Іти, пересуватися, простувати назад, а не вперед. || Відступати в бою, на війні. 2) перен., фам. Відмовлятися від своїх думок, слів, намірів, обіцянок. 3) рідко. Іти ззаду, вслід… …
62замислений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до замислити 1). || зами/слено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який про що небудь зосереджено думає, роздумує, розмірковує над чимось; сповнений думок; задуманий. || Який виражає задуму …
63заховуватися — уюся, уєшся, недок., захова/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Розташовуватися так, щоб бути непомітним для кого , чого небудь; ховатися. || Уникати людей, залишатися на самотині. || Знаходити притулок, укриватися де небудь, рятуючись або захищаючись… …
64заява — и, ж. 1) Чиє небудь повідомлення, звернення до кого небудь із викладом якихось відомостей, положень, думок. 2) Письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім я офіційної особи або до установи чи організації. •• Зая/ва… …
65заявляти — я/ю, я/єш, недок., заяви/ти, явлю/, я/виш, док. 1) перех. і неперех. Повідомляти про що небудь, звертатися до кого небудь із викладом якихось відомостей, положень, думок. || Повідомляти про кого , що небудь в адміністративні органи. •• Заявля/ти… …
66збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …
67збиватися — а/юся, а/єшся, недок., зби/тися, зіб ю/ся, зіб є/шся, док. 1) Зрушуватися, зсовуватися з місця від удару, поштовху, різкого руху. || Зсовуючись із місця, зморщуватися, м ятися. 2) Відходити, відхилятися вбік від напрямку руху. •• Збива/тися з ніг …
68збудник — а, ч. 1) фізіол. Те, що викликає який небудь процес, підвищення активності дії тканини, органа, організму. 2) перен. Те, що викликає появу певних настроїв, почуттів, думок і т. ін. 3) біол. Мікроби, віруси, паразити, хімічні речовини і т. ін., що …
69зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… …
70зв'язний — а, е. 1) Послідовний, логічний (про мовлення, виклад думок і т. ін.). 2) спец. Який характеризується єдністю складових частин, елементів; єдиний, неподільний. •• Зв я/зна множина/ мат. множина в топологічному просторі, яку не можна розбити на дві …
