думок)

  • 51глибокий — а, е. 1) Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого небудь усередину. || Який не має видимих меж. 2) …

    Український тлумачний словник

  • 52глибокодумний — а, е. Якому властиве глибоке мислення. || Сповнений глибокого змісту, глибоких думок …

    Український тлумачний словник

  • 53двобій — бо/ю, ч. 1) Бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них; поєдинок. 2) Збройне зіткнення, боротьба двох ворожих сил. 3) перен. Боротьба думок, поглядів …

    Український тлумачний словник

  • 54дельфійський — а, е: •• Дельфі/йський ме/тод процедура передбачення майбутніх подій, заснована на опитуванні думок ряду експертів …

    Український тлумачний словник

  • 55деперсоналізація — ї, ж. 1) У медицині – розлад самосвідомості; характеризується головним чином почуттям відчуження власних думок, емоцій, дій. 2) У філософії та соціології означає крайні форми відчуженості стандартизації особистості …

    Український тлумачний словник

  • 56депресивний — а, е. Прикм. до депресія 1). •• Депреси/вна змі/на особи/стості розлад, який характеризується нав язливими, депресивними думками та діями. Депреси/вна триво/га тривога, спричинена почуттям страху. Депреси/вний регіо/н регіон, територія,… …

    Український тлумачний словник

  • 57дух — ч. 1) род. у, тільки одн. Психічні здібності, свідомість, мислення. Досягнення людського духу. || У матеріалістичній філософії та психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, вищий продукт її. || В… …

    Український тлумачний словник

  • 58езопівський — а, е. Належний давньогрецькому байкарю Езопу. •• Езо/півська мо/ва замасковане висловлювання думок …

    Український тлумачний словник

  • 59з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… …

    Український тлумачний словник

  • 60забуття — я/, с. 1) Втрата згадки про кого , що небудь. || Неприйняття до уваги чого небудь. •• Відхо/дити в забуття/ остаточно забуватися, не згадуватися. 2) Стан того, хто повністю відсторонився від щоденних турбот, думок, переживань і т. ін. 3) Стан… …

    Український тлумачний словник