думок)

  • 41выдумка — (1 ж); мн. вы/думки, Р. вы/думок …

    Орфографический словарь русского языка

  • 42а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а …

    Український тлумачний словник

  • 43анкетування — я, с. Збирання відомостей або думок за допомогою анкети; анкета як метод соціологічного дослідження …

    Український тлумачний словник

  • 44антитеза — и, ж. 1) Протилежність; протиставлення. || літ. Стилістичний прийом, що полягає у зіставленні протилежних думок або образів для посилення враження. 2) філос., лог. Те саме, що антитезис …

    Український тлумачний словник

  • 45атаксія — ї, ж. Розлад координації довільних рухів, що спостерігається за деяких захворювань нервової системи. •• Мента/льна атаксі/я патологічна невідповідність між вираженням емоцій та думок чи ідей. Стати/чна атаксі/я атаксія, при якій відсутність… …

    Український тлумачний словник

  • 46бездумний — а, е. Позбавлений будь яких думок, міркувань. || Безтурботний, легковажний …

    Український тлумачний словник

  • 47безконфліктно — присл. Без конфліктів, зіткнення протилежних думок, розбіжностей, суперечок …

    Український тлумачний словник

  • 48боротьба — и/, ж. 1) Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. || Битва, бій. || Вид спорту, єдиноборство. || перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін. 2) Активне противенство, зіткнення між …

    Український тлумачний словник

  • 49відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… …

    Український тлумачний словник

  • 50герць — ю, ч. 1) іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. 2) уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. 3) перен. Боротьба думок, поглядів тощо …

    Український тлумачний словник