дуже голосно
1ревіти — і ревти/, ву/, ве/ш; мин. ч. реві/в, реві/ла, ло і рів, ревла/, ло/; недок. 1) Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т.… …
2кричати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Видавати крик; волати, галасувати, репетувати. || Голосно плакати, ридати, голосити. || Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену тощо). 2) перех.… …
3кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… …
4заливатися — а/юся, а/єшся, недок., зали/тися і рідше залля/тися, заллю/ся, заллє/шся і рідко залля/юся, залля/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи якою небудь іншою рідиною; затоплятися. || перен. Сповнюватися… …
5торохтіти — I 1) (про транспорт, машину, прилад тощо утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); торох(к)ати, торохкота[і]ти, то[у]рготіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, трахкати, трахкотіти, торкота[і]ти, дрібота[і]ти; теркота[і]ти (про віз, млин… …
6щосили — присл. Докладаючи всіх зусиль, старання; що є сили, з усієї сили. || Дуже швидко, поспішно. || Дуже голосно, гучно. || Дуже уважно, пильно …
7прогриміти — млю/, ми/ш; мн. прогримля/ть; док. 1) неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. || чим. Створити гучні, різкі звуки, гуркіт, шум і т. ін., діючи чим небудь на щось. || Голосно, гучно прозвучати, пролунати (про звуки).… …
8репетувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. || Здіймати галас, шум, голосно вигукуючи щось. 2) Дуже голосно говорити, розмовляти. || Говорити з ким небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати,… …
9розлягатися — а/юся, а/єшся, недок., розлягти/ся, я/жуся, я/жешся; мин. ч. розлі/гся, лягла/ся, лягло/ся; наказ. сп. розля/жся; док. 1) Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому небудь. || розм. Вільно, зручно сідати на що… …
10сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… …
