до якого-небудь предмета
61мультиплікатор — а, ч. 1) Кіно або фотокамера, що має багато об єктивів і дає відразу багато знімків з одного предмета. 2) Фахівець із мультиплікації; аніматор. Режисер мультиплікатор. Художник мультиплікатор. 3) фіз., тех. Пристрій для збільшення частоти якого… …
62екзамен — у, ч. 1) Перевірка знань з якого небудь навчального предмета; іспит. || на кого – що. Перевірка, що дає відповідні офіційні права тим, хто її успішно проходить. 2) тільки одн., перен. Взагалі перевірка, випробування кого , чого небудь …
63іспит — у, ч. 1) Перевірка знань з якого небудь навчального предмета; екзамен. 2) Перевірка яких небудь якостей, властивостей і т. ін. •• Витри/мувати (ви/тримати) і/спит перен. виявлятися добрим, придатним для чогось …
64промінь — меня, ч. 1) Світловий пучок, що виходить із якого небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло. || перен. Прямі лінії, що розходяться врізнобіч із однієї точки. 2) перен. Швидкий, несподіваний прояв… …
65сорт — у, ч. 1) Категорія, розряд якого небудь товару щодо його якості. || Різновид предмета, товару, виробу однакового матеріалу, однієї виробки і т. ін. Сорти латуні. || розм. Група людей різного суспільного і майнового стану. •• Ба/зисний сорт сорт… …
66вістря — я, с. 1) Тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета. 2) Гострий, різальний бік якого небудь знаряддя; лезо. 3) перен. Найістотніша частина чогось, спрямована на боротьбу проти чогось. •• На ві/стрі ножа/ (бу/ти, знахо/дитися і т. ін …
67добризкувати — ую, уєш, недок., добри/знути, ну, неш, док. Бризками досягати до якого небудь місця, предмета і т. ін …
68допасти — I аду/, аде/ш, док., діал. 1) неперех. Добратися до якого небудь місця, предмета. 2) перех. Схопити. 3) перех. Вискочити. II див. допасати …
69спецпрактикум — у, ч. Вид практичних занять з якого небудь спеціального навчального предмета …
70в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають …
