до справи тощо

  • 21корінь — реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її… …

    Український тлумачний словник

  • 22лава — I и, ж. 1) Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді – прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що небудь; ослін. || Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а… …

    Український тлумачний словник

  • 23хід — хо/ду, ч. 1) Рух, переміщення кого , чого небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого , чого небудь. •• Дава/ти за/дній хід а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б)… …

    Український тлумачний словник

  • 24нікчемний — I 1) (про людину ні на що не здатний; про якусь річ який не відповідає певним вимогам); задрипаний (перев. про людину); нещасний, хирний (при звертанні та зі сл. той , цей і под. ужив. для вираження несхвального / зневажливого ставлення до кого / …

    Словник синонімів української мови

  • 25відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… …

    Український тлумачний словник

  • 26відхід — хо/ду, ч. 1) Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення. || Вихід кого небудь з певного приміщення тощо. 2) військ. Відступ із певних позицій. 3) перен. Залишення якого небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи. || Відмова… …

    Український тлумачний словник

  • 27волоктися — очу/ся, о/чешся і розм. волікти/ся, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. волі/кся, волокла/ся, волокло/ся і волікла/ся, волікло/ся; недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) розм. Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості …

    Український тлумачний словник

  • 28генеральний — а, е. 1) Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17 18 ст.). •• Генера/льна старши/на вища адміністрація в Україні під час визвольної… …

    Український тлумачний словник

  • 29карта — и, ж. 1) Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. || Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням… …

    Український тлумачний словник

  • 30клієнт — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – неповноправний громадянин, який юридично залежав від свого опікуна патрона. 2) Особа, що доручила ведення своєї справи адвокатові, нотаріусові тощо. 3) Постійний відвідувач, замовник, покупець і т. ін. || Особа,… …

    Український тлумачний словник