дотепний
1дотепний — а, е. 1) Який відзначається дотепністю. || Пройнятий дотепністю. 2) Оригінальний щодо свого розв язання, зроблений майстерно, з витонченістю. 3) до чого, на що, рідко. Здібний, здатний …
2дотепний — [доте/пнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і …
3дотепний — (здатний до влучних висловів; влучний, з сатиричним / жартівливим відтінком); гострий (про вислів); гострозубий, гострий на язик (на мову), гостроязикий (про людину) …
4дотепний — прикметник …
5блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || …
6гострозубий — а, е, розм. 1) З гострими зубами або гострим зуб ям. 2) перен. Дотепний, уїдливий (про людину) …
7дотепно — Присл. до дотепний 1), 2) …
8міцний — а/, е/. 1) Який важко піддається руйнуванню, псуванню (важко ламається, б ється, рветься і т. ін.). || Якого не можна порушити, зруйнувати; який довго існує, триває, тримається. 2) Фізично витривалий, сильний, дужий. || Який має велику силу або… …
9мотто — незм., с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу …
10солоний — а, е. 1) Який містить сіль (про водойми). || Який містить сіль і має характерний смак, що його надає сіль (про воду в таких водоймах, бризки і т. ін.). || Покритий сіллю такої води. || Просякнутий сіллю (про повітря, вітер). 2) Який має смак солі …
- 1
- 2
