досягати певного віку
1доростати — а/ю, а/єш, недок., дорости/, ту/, те/ш; мин. ч. дорі/с, доросла/, доросло/; док. 1) Досягати певної кількості, певного розміру, об єму і т. ін. 2) Ставати більшим, вищим; досягати певного віку (про людину). 3) перен. Розвиваючись, досягати… …
2доходити — I дох одити джу, диш і рідко, заст. доходжа/ти, а/ю, а/єш, недок., дійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і …
3доходити — дієслово недоконаного виду досягати певного місця; зберігатися; досягати якого небудь стану доходити дієслово доконаного виду розм …
4доживати — а/ю, а/єш, недок., дожи/ти, иву/, иве/ш, док. 1) неперех., до чого.Досягати певного віку. || Жити до якого небудь строку. || до чого, рідко чого. Дочікуватися чого небудь, зазнавати в житті чогось. 2) перех. і неперех. Закінчувати своє життя …
5докисати — а/є, недок., доки/снути, не, док. Досягати певного ступеня скисання; доквашуватися …
6нога — и/, ж. 1) Одна з двох нижніх кінцівок людини. || Одна з кінцівок деяких тварин і птахів. •• Зво/дитися на но/ги а) підростати, ставати дорослим, самостійним; б) одужувати, поправлятися після хвороби; в) (перен.) розвиваючись, досягати певного… …
7добувати — а/ю, а/єш, недок., добу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. добу/в, добула/, добуло/; наказ. сп. добу/дь; док. 1) перех. Діставати, роздобувати кого , що небудь. || Заробляти працею. || Брати що небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимось. || перен …
8довіювати — юю, юєш і довіва/ти, а/ю, а/єш, недок., дові/яти, і/ю, і/єш, док. 1) перех. і без додатка. Закінчувати віяти (у 4 знач.) що небудь; віяти до кінця, до певного строку, певної межі. 2) неперех. Віючи, досягати чого небудь, якого небудь місця …
9доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… …
10пробиватися — а/юся, а/єшся, недок., проби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) чим, по чому, крізь що, через що, серед чого і без додатка. З труднощами проходити, пробиратися куди небудь; прокладати собі дорогу, шлях, долаючи перешкоди. || перен. Ламаючи опір… …
- 1
- 2
