достов

  • 81підтверджуватися — ується, недок., підтве/рдитися, диться, док. 1) Виявлятися правильним, достовірним, істинним; підкріплюватися фактами, доказами. 2) тільки недок. Пас. до підтверджувати …

    Український тлумачний словник

  • 82правда — и, ж. 1) Те, що відповідає дійсності; істина. || Певна сукупність достовірних відомостей про що небудь. || Дійсний стан речей. Дійти правди. 2) Правдивість; правильність. || чого, у знач. означ. Який відповідає істині, дійсності. 3)… …

    Український тлумачний словник

  • 83практика — и, ж. 1) У філософії – вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних цінностей, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів). 2) Життя, дійсність як… …

    Український тлумачний словник

  • 84притьмом — присл., розм. 1) Дуже швидко, поспіхом. || За короткий відрізок часу. || Негайно, без затримки. || Відразу, тієї ж миті. 2) Обов язково, неодмінно. || Лише, тільки. 3) Настирливо, наполегливо, рішуче. 4) Дуже, надто, надзвичайно. 5) Зовсім,… …

    Український тлумачний словник

  • 85пробабілізм — у, ч. 1) Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить удовольнитися вірогідними, правдоподібними. 2) Казуїстичне вчення єзуїтів, що виправдовувало всяку поведінку, аби тільки вона …

    Український тлумачний словник

  • 86проклятий — I прокл ятий а, е. 1) часто лайл.Якого сильно проклинають, жорстоко засуджують, дуже ненавидять; клятий. || розм. Який докучає, викликає досаду. 2) у знач. ім. прокля/тий, того, ч.; прокля/та, тої, ж. Людина, яку проклинають, жорстоко засуджують …

    Український тлумачний словник

  • 87ревізія — ї, ж. 1) Перевірка правильності й законності діяльності підприємства, установи, організації або службової особи. || Документальний контроль за фінансово господарською діяльністю підприємства, установи, фірми, організації, дотриманням чинного… …

    Український тлумачний словник

  • 88слух — I у, ч. 1) тільки одн. Одне з п яти зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки за допомогою спеціального органа – вуха. || Здатність чути. || Здатність правильно сприймати музичні звуки різної висоти, сили, тривалості, тембру,… …

    Український тлумачний словник

  • 89справді — 1) присл.У дійсності, насправді, дійсно. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження достовірності висловлювання; відповідає за значенням словам: дійсно, насправді. •• Спра/вді ж ; Спра/вді ж бо ; Та й спра/вді ; Та й спра/вді ж бо… …

    Український тлумачний словник

  • 90стверджуватися — уюся, уєшся, недок., стве/рдитися, джуся, дишся, док. 1) Остаточно встановлюватися, усталюватися, непохитно укріплятися. || перев. док. Упевнитися, укріпитися в якому небудь рішенні, думці і т. ін. 2) Виявлятися істинним, достовірним, правильним …

    Український тлумачний словник