достов

  • 71завіряти — я/ю, я/єш, недок., заві/рити, рю, риш, док., перех. 1) Юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність. 2) також без додатка, розм. Те саме, що запевняти 1). 3) діал. Довіряти …

    Український тлумачний словник

  • 72знавецтво — а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення …

    Український тлумачний словник

  • 73знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… …

    Український тлумачний словник

  • 74істина — и, ж. 1) Те саме, що правда 1). 2) книжн. Моральний ідеал, справедливість. 3) філос. Достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей. 4) Положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. 5) У мовах… …

    Український тлумачний словник

  • 75кластер-ефект — у, ч., мед. Достовірне тимчасове підвищення частоти випадків виникнення певних злоякісних пухлин серед населення будь якої місцевості …

    Український тлумачний словник

  • 76мов — I спол. 1) порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень і зворотів; близький за знач. до спол. наче, неначе. 2) з ясувальний. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень; близький за знач. до спол. що. II част.… …

    Український тлумачний словник

  • 77надісь — наді/йсь, вставн. сл., розм., заст. Уживається для підсилення достовірності висловленого у знач.: мабуть, певно, можливо …

    Український тлумачний словник

  • 78недовір'я — я, с., до кого – чого і без додатка. Відсутність довір я, підозріле ставлення до кого , чого небудь. || Сумнів у достовірності, правдивості і т. ін. чого небудь. Посіяти недовір я …

    Український тлумачний словник

  • 79непевний — а, е. 1) Який має сумнів щодо достовірності чого небудь; позбавлений віри, впевненості в комусь, чомусь. 2) Який свідчить про відсутність упевненості, рішучості, твердості в кого небудь, у чиїхось діях. || Нестійкий, нетривкий, хисткий. Непевні… …

    Український тлумачний словник

  • 80операторський — а, е. Прикм. до оператор 1), 2). •• Опера/торське мисте/цтво вид художньої творчості у кінематографії і телебаченні, який полягає у створенні в процесі кінознімання зображень, що розкривають у художньо образній, конкретній і достовірній формі… …

    Український тлумачний словник