допікати
1допікати — дієслово недоконаного виду …
2допікати — а/ю, а/єш, недок., допекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. допі/к, допекла/, допекло/; док. 1) перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. 2) перех. Пекти додатково. 3) неперех. Сильно діючи, створювати фізичну неприємність. 4)… …
3допікати — допекти (словами, діями виводити когось із рівноваги), дошкуляти, дошкулити, діймати, дійняти, дозоляти, дозолити, дратувати, нервувати …
4кати́ть — качу, катишь и (устар.) катишь; несов., перех. 1. Вращая, заставлять двигаться какой л. округлый предмет в одном направлении. Катить мяч. Катить бревно. Катить обруч. □ Вон баба катит бочонок по двору. И. Гончаров, Обрыв. || Двигать, перемещать… …
5пропікати — а/ю, а/єш, недок., пропекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. пропі/к, пекла/, пекло/; наказ. сп. пропечи/; док., перех. 1) Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2) Сильно, глибоко прогрівати. || Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. || безос. 3)… …
6дошкуляти — дошкулювати, дошкулити 1) (кому виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому),… …
7допечи — печу, печеш, н.сп. допеч!, мин. ч. доп юк, допекла, Пр. [1.] Допікати, допекти, закінчувати пекти, пекти до кінця. [2.] Прискіпатися, надокучувати. Доп юк мі до живого …
8допекти — див. допікати …
9дотинати — а/ю, а/єш, недок., дотну/ти і дотя/ти, тну/, тне/ш, док., діал. Допікати, дошкуляти …
10живцем — присл. 1) У живому стані, живим. •• Живце/м узя/ти кого захопити кого небудь живим. Ї/сти живце/м не давати спокою настирливими доріканнями, лайкою; допікати, мучити. 2) перен. Цілком, повністю, без будь яких змін …
