допит у суді
1зізнаватися — аю/ся, ає/шся, недок., зізна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому небудь. 2) юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого , що небудь, свідчити під час допитів або… …
2зізнання — я, с. 1) Дія за знач. зізнаватися, зізнатися 1). 2) юр. Повідомлення якихось даних, свідчення про кого , що небудь під час допитів або на суді, викладене усно чи письмово …
3посвідник — а, ч., юр. Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок …
4посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… …
5свідчення — я, с. 1) Факт, річ, обставина, що підтверджують що небудь. 2) Повідомлення про щось, підтвердження чого небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною. || Розповідь про що небудь (у книгах, документах). 3) Давання показань на суді або на… …
6свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку …
7індагація — Індагація: випитування [VI] допит [20] нав язування певної відповіді [19] таке випитування, як у суді, щоб одержати відповідь, якої треба тому, хто випитує [VII] …
8сьвідчиня — ня, с. Пр. Свідчення; давання показань на суді або на допиті; показання свідка …
