дозрілість
1дозрілість — іменник жіночого роду …
2дозрілість — лості, ж. Абстр. ім. до дозрілий 2 4) …
3підозріливість — іменник жіночого роду …
4підозрілість — іменник жіночого роду …
5підозріливість — вості, ж. Властивість і стан за знач. підозріливий …
6підозрілість — лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий …
7підозрівати — а/ю, а/єш і підо/зрювати, юю, юєш, недок., перех., у чому. Допускати причетність кого небудь до чогось негативного; сумніватися у порядності, чесності, відданості і т. ін. || також у сполуч. зі сл. що, щось, як і т. ін. Догадуватися про що небудь …
8підозрівати — 1) (кого припускати причетність до чогось неґативного), підозрювати, запідозрювати, запідозрити, сумніватися (в кому), думати (на кого) 2) див. здогадуватися …
9недовіра — (недовірливе ставлення до кого / чого н.), недовір я, недовірливість; підозріливість, підозрілість (підозріливе ставлення); підозра (думка про причетність кого н. до чогось неґативного) Пор. невіра I …
10хворобливий — а, е. 1) Який легко піддається хворобам, часто хворіє. || Власт. хворому. || Викликаний, зумовлений хворобою; який свідчить про хворобу. 2) перен. Який виходить за межі звичайного, нормального; ненормальний, неприродний. Хвороблива підозрілість …
