доводити до зубожіння
1розоряти — я/ю, я/єш і рідко розо/рювати, юю, юєш, недок., розори/ти, зорю/, зо/риш, док., перех. 1) Ламати, спустошувати, перетворювати що небудь у руїни. 2) Позбавляти кого небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння …
