добивати
1добивати — а/ю, а/єш, недок., доби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого небудь. 2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || перен. Остаточно розбивати ідейно або морально. 3) Закінчувати бити,… …
2добивати — дієслово недоконаного виду …
3добивання — я, с. Дія за знач. добивати …
4добити — див. добивати …
5докінчувати — ую, уєш, недок., докінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін.Доводити почате до кінця; закінчувати. 2) перех. Завдавати кому небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати …
6дострілювати — юю, юєш, недок., достре/лити, лю, лиш, док. 1) перех.Добивати пострілами підстреленого. 2) тільки недок., перех. Витрачати всі запаси для стрільби. 3) тільки док., неперех. Досягнути якого небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін …
7прикінчувати — ую, уєш, недок., прикінчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех., розм. Позбавляти життя; убивати, добивати …
8прирізувати — ую, уєш, недок., прирі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) кому. Наділяти кого небудь, перев. додатково, ділянкою поля, городу. || до чого. Приєднувати ділянку поля, городу і т. ін. до іншого поля, городу і т. ін. 2) Убивати на м ясо (перев.… …
9пристрілювати — I юю, юєш, недок., пристрі/лити і пристре/лити, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого небудь. II юю, юєш, недок., пристріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., спец. 1) Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної …
10убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити …
- 1
- 2
