добачити
1добачити — див. добачати …
2добачити — дієслово доконаного виду …
3діздріти — Діздріти: добачити, угледіти, запримітити [14] діздріти (186) добачити, пор. польськ. dojrzeć [MО,V] …
4інтенція — інтенція: задум, тяжіння, мета, намір [47] замір [XX] Чи сором для історика літератури не знати таких або інших фактів, про котрі видає свій суд, се також діло зглядне, але й тут я не то що особистої образи, але навіть інтенції (котрої у мене не… …
5помітити — 1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати …
6дозріти — дозрю, дозриш, Пр. Побачити, добачити, доглядіти. Там дозрів єм го, але юж пізно было го кликати …
