дипломатичний представник
1представник — а/, ч. 1) кого, чого, від кого – чого, чий, звідки. Особа, що представляє кого , що небудь, діє за чиїмось дорученням, від імені когось, виражаючи чиїсь інтереси. || Виборна особа, що представляє в державних органах інтереси народу чи якоїсь його …
2нунцій — (дипломатичний представник Папи Римського), леґат …
3посол — (дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство), посланник; посланець (посланий до іншої держави з певною дипломатичною місією) …
4посол — заст. посе/л, сла/, ч. 1) Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. || Повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. 2) перен. Той, кого посилають з яким небудь дорученням, завданням; посланець. 3) діал.,… …
5повпред — а, ч. 1) іст. Повноважний дипломатичний представник Радянської держави (1918 1940 рр.) при іноземному уряді. 2) Повноважний представник кого , чого небудь …
6нунцій — Нунцій: вищого рангу дипломатичний представник Папи Римського в урядах інших держав [51] папський посланець [47] посол (папський) [46 2] представник папи римського при уряді якої небудь держави [43] …
7інтернунцій — я, ч. Дипломатичний представник Ватикану, що відповідає рангові посланника …
8легат — I а, ч. 1) У Стародавньому Римі – намісник імператора в провінції в період принципату. 2) Дипломатичний представник папи римського; нунцій. II а, ч. У заповіті – доручення спадкоємцеві виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно …
9повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… …
10посланник — а, ч. 1) Дипломатичний представник однієї держави в іншій. 2) книжн., заст. Те саме, що посланець …
- 1
- 2
