диня

диня, (маленькая) динятко, (большая) диняка. Некот. сорта дынь: бухарка - бухарка; дубовка - дубівка; рубчатая - канталупка; поздняя, зимовка - зимівка, зимниця; простая водянка - проста, (вульг.) дристуха, дрислівка. Внутренность дыни - (фамильяр.) жабур, жабуриння, животиння.

* * *

(диня-)дубівка.

волокончатый волокнуватий, волокня[и]стий, пасмистий, жилуватий. С толстыми волокнами - ликуватий. [Льон помни, дак такий пасмистий стане. Верхня шкаралуща на волоському горіхові жилувата. Буряк ликуватий. Диня ликувата]. Делаться волокнистым - волокнуватіти.

* * *

-ся, держивать, -ся держати, -ся, тримати, -ся. [Вона держить мою руку. А він - держиться мене, як сліпий поводатаря. Як собака стеріг хату, то його й тримали]. Держать себя - держати себе, поводитися, триматися. [Любила чепуритися й держала себе дуже чисто. Довго він навчав їх, як мають поводитися в гостині (Крим.). Трималася дуже тактовно]. Важно, гордо держать себя - поводитися пишно, пишатися, гонорувати, -ся, згорда триматися, (насмешл.) пиндючитися. [Так-то вже гонорує: простому чоловікові і руки не подасть]. Держать кого в руках, в своей власти - мати (держати, тримати) кого в лапах, у жмені, в кулаці. Держать наготове - держати напоготові, насторожити що. [Гайдамака стоїть, настороживши списа]. Держать правее - брати цабе, праворуч. Д. левее - брати цоб (соб), ліворуч. Держать временно - передержувати кого, що. Держать чью сторону - держати (тягти) руку за ким, стояти за ким, за кого. Держаться вместе - гурту (купи) триматися, купитися. Держаться за одно - тримати з ким, в один гуж тягти з ким. Держать слово - додержувати слова, бути кріпким на слово. Держаться твёрдо, стойко - кріпитися. [Кріпиться, як диня на морозі]. Держать в памяти - в тямці мати. Держаться своего - не кидати(ся) свого, додержувати свого. Держаться на стороже, на чеку - матися на бачності, бути сторожко з ким. Держанный - держаний, триманий.

* * *

1) трима́ти, держа́ти

2) (иметь у себя, владеть кем-чем-л.) держа́ти, трима́ти

-ница напутник, -ниця, напутенник, -ниця, (рус.) наставник, -ниця; (учитель, - ница) учитель, -телька, навчитель, -телька, (воспитатель, -ница) вихователь, -телька. [Він невблаганний напутник і силкується напутити брата (Н.-Лев.). Порадо милая моя, напутнице моя і мати! (М. Макар.). Ти все згадуєш любов, - вона й моя наставниця єдина (Л. Укр.)]. Классный -ник, классная -ница - класний вихователь, -на вихователька, (гал.) господар (-ря), -диня класи.

* * *

1) см. Новизна 2;

2) (новый хлеб в году, -вые овощи, -вый холст и т. п.) новина, новий хліб, нова городина, нове полотно и т. п., (первина) перш[в]ина, перваки (-ків), (ед. первак (-ка)); срв. Новинка. [«Позичений?» - каже Павло, краючи хліб. - «Оддамо, серце, оддамо новиною» (М. Вовч.). «Новина! а йдіть-но сюди!» - «Яка там новина?» - «Кавун, диня» (Свидн.). Груші перваки (Сл. Ум.)];

3) см. Новь 1;

4) (диал.: крестьянский холст) - (суровый: гребінне, небелёный: небілене) полотно.

* * *

скибистий, скибчастий. [Скибчаста диня (Сл. Гр.)].

1) рушниця-моржівка;

2) бот. Cucumis Melo L. - диня-зимівка, дубівка.

первівка. [Диня первівка].