делікатні
1делікатні — присл. Вр. Ніжно, делікатно …
2делікатність — іменник жіночого роду …
3делікатніший — прикметник, вищий ступінь …
4делікатність — ності, ж. Абстр. ім. до делікатний 1 3) …
5заделікатний — а, е, розм. 1) Який виявляє зайву делікатність, не в міру делікатний (у 1 знач.). 2) Непристосований до фізичної праці; тендітний …
6Бессмертный, Роман Петрович — Безсмертный, Роман Петрович …
7ненав'язливий — а, е. 1) Що не є нав язливим, настирливим; що виражається в тактовній, делікатній формі. 2) Такий, що не нервує, не роздратовує; приємний. Ненав язлива мелодія …
8ненав'язливість — вості, ж. Відсутність нав язливості; делікатність, тактовність …
9огрубіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого небудь і т. ін.); зашкарубнути. || Утратити колишню ніжність, м якість, тендітність (про риси обличчя, зовнішність); стати зовні грубішим. 2) Стати… …
10панькатися — аюся, аєшся, недок., розм. 1) з ким. Доглядати за ким небудь, потураючи його примхам, каверзуванням. 2) коло кого, з ким. Запобігливо догоджати, прислуговувати кому небудь. 3) з ким – чим. Приділяти кому , чому небудь багато, іноді занадто багато …
- 1
- 2
