дати обіцянку
1пообіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому небудь зробити щось або дати що небудь. || Запевнити когось у здійсненні чого небудь; висловити передбачення про здійснення чогось. || Висловити погрозу …
2приректи — Приректи, прирікати: дати обіцянку [V] обіцяти, пообіцяти [2] пообіцяти [4,III,IV,XII] приобіцяти [1,X] обіцяти, пообіцяти [XIII] …
3шлюбувати — Шлюбувати: давати клятву [10] дати обітницю, присягу [XII] дати слово, обіцянку, присягнути [1] дати собі слово, обіцянку [X] обіцяти, клястися [6] обіцяти, клястися, заприсягати; похідне – одружуватись [8] присягати [5,7] …
4стверджувати — ую, уєш, недок., стве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Робити непохитним, усталювати, остаточно встановлювати що небудь. 2) перех., а також про що, із спол. що. Упевнено висловлювати що небудь, запевняти в чомусь. || без додатка. Відповідати… …
