голосний звук
1голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… …
2півголосний — а/, е/. 1) Тихий, не дуже голосний. 2) у знач. ім., лінгв., півголосни/й, но/го, ч. Голосний звук, що входить до складу дифтонга і не утворює складу …
3піднесення — я, с. 1) Дія за знач. підносити, піднести і підноситися, піднестися. •• Звук висо/кого (сере/днього, низько/го) підне/сення голосний звук певного способ …
4відкритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відкрити. 2) прикм.Незачинений. •• Відкри/тий склад лінгв. склад, що закінчується на голосний звук. 3) прикм. Нічим не прикритий зверху або з боків. •• Відкри/та естра/да (сце/на тощо) естрада (сцена),… …
5голосівка — и, ж., заст. Голосний звук …
6елідувати — у/ю, у/єш, недок. і док., лінгв. Опускати кінцевий голосний звук у слові, коли наступне слово починається голосним …
7зик — у, ч., розм. Різкий, дуже голосний звук; крик, галас …
8монофтонг — а, ч., лінгв. Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук …
9покрик — у, ч. 1) Сильний, різкий звук голосу; крик. || Раптовий, уривчастий крик; зойк. || Голосний крик, що вирізняється із загального шуму. || Крик, вигук, який передає сильне почуття, схвильованість. || Голосний окрик, яким привертають до себе увагу.… …
10дзвінкий — 1) (про звук, голос, сміх тощо який звучить високо, чітко й сильно), дзвенячий, дзвенючий, металевий, голосистий; срібля[и]стий, срібний, кришталевий (мелодійний, чистого звучання) Пор. голосний 1) 2) (який видає чисті, сильні звуки),… …
- 1
- 2
