голкою
1венепункція — ї, ж. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчинів тощо …
2голкопробивний — а/, е/. Що належить до способу кріплення – пробивання волоконної основи голкою з ниткою; виготовлений таким способом …
3наперсток — тка, ч. 1) Ковпачок, якого накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття. 2) розм. Металеве кільце, яким прикріплюють косу до кісся …
4обколювати — юю, юєш, недок., обколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи, відділяти щось від поверхні чого небудь. 2) перев. док., розм. Наколоти чим небудь гострим (пальці і т. ін.). Обколоти пальці голкою …
5плевральний — а, е, анат. Прикм. до плевра. •• Плевра/льна пу/нкція прокол грудної стінки і парієтальної плеври голкою або троакаром з метою діагностики або лікування …
6профілометр — а, ч., спец. Прилад (перев. рухома котушка з голкою), яким визначають чистоту (величину нерівностей) обробленої поверхні …
7тамбур — I а, ч. 1) Циліндрична чи багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі. 2) Прибудова біля входу в приміщення; сіни. 3) Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона. 4) архіт. Те саме, що барабан III. II а, ч. Вид вишивання або… …
8троакар — а, ч. Хірургічний інструмент, що має форму трубочки з тригранною голкою всередині для проколювання і випускання гною чи іншої рідини з порожнин тіла …
9шпортати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що небудь, роблячи в чому небудь заглибини; копирсати. || Перебирати, перекладати що небудь, шукаючи щось. 2) неперех., перен. Робити що небудь повільно, довго,… …
10шприц — а, ч. 1) Хірургічний інструмент у вигляді циліндра з поршнем і порожнистою голкою, який використовується для впорскування в організм лікарських речовин, а також для відсмоктування звідти рідини. 2) спец. Інструмент подібної будови, який… …
- 1
- 2
