говорити навмання
1бовкати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Дзвонити (про великий дзвін). 2) перех., що і без додатка, перен. Говорити, не обдумавши, навмання; говорити те, чого не слід …
2блудити — I блуджу/, блу/диш, недок. 1) Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. 2) перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. || Раз у раз з являтися і зникати. 3) діал.… …
3теленькати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. 2) перех. і без додатка, зневажл. Казати не подумавши, навмання; говорити дурниці. Теленькати язиком …
4бовкати — розм. (говорити, не обдумавши / необережно, навмання, не до ладу), бевкати, бовтнути, верзти, варнякати, патякати, плескати, сокотати, торохтіти, торочити, теревенити, балдикати, блягузкати, белебенити, ляпати …
