гляд
1глядіти — дієслово недоконаного виду …
2глядіти — джу/, ди/ш, недок. 1) неперех. Те саме, що дивитися 1). || перех. Те саме, що шукати 1). || неперех. Мати вигляд; виглядати. 2) неперех., наказ. сп. гляди/, гляді/ть. Виражає застереження або погрозу. || у знач. вставн. сл. Тим часом. 3) перех.… …
3ГЛЯД — Глядь, боярин кобринский, ю. з. 1465. A. S. I, 58. Глядко, крестьянин, св. XV в. А. Ф. I, 31. Петр Гляд, боярин княгини кобринской, зап. 1633. З. А. V, 3 …
4глядіння — іменник середнього роду …
5глядітися — дієслово недоконаного виду …
6ГЛЯДЁНЫЙ — Глядеть глядёного. Урал. Ирон. Напрасно ожидать чего л., напрасно надеяться на что л. СРНГ 6, 228 …
7глядіння — я, с. Дія за знач. глядіти 1) …
8глядівний — а/, е/, зах. Спритний, меткий …
9глядітися — джу/ся, ди/шся, недок. 1) рідко. Мати вигляд, виглядати. 2) Берегти себе, бути обережним …
10глядітися — [гл ад’і/тиес а] л аджу/с а, ди/с :а, ди/ц :а, диемо/с а, диете/с а, д а/ц :а; нак. ди/с а, д і/ц :а …
