гасити м'яч
1гасити — ГА|СИТИ (4*), ШОУ, СИТЬ гл. Гасить, тушить: и не бѣ двора идеже не горѩще: и не бѣ льзѣ гасити ЛЛ 1377, 17 (946); и ѡгнь гасѩху ГБ XIV, 136а; | образн.: мл(с)тнею бо акы во(д)ю гасить грѣхы Пр 1383, 94в; ˫ако зло гасѩщи рука. предъ су(д)˫а… …
2гасити — гашу/, га/сиш, недок., перех. 1) Припиняти горіння; тушити. || рідко. Те саме, що вимикати. 2) перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). || Гамувати (про емоції). || Задовольняти (бажання, потребу). 3) Зменшувати або припиняти …
3гасити — I (припиняти горіння, світіння чого н.), загашувати, загашати, загасити, згашати, згасити, погашати, погасити, пригашувати, пригашати, пригасити, у[в]гашати, у[в]гасити; заливати, залити (рідиною); задувати, задути, задимати (дуючи на вогонь) II… …
4гасити — [гаси/тие] ашу/, а/сиеш; нак. си/, с і/т …
5гасити — дієслово недоконаного виду …
6гасить — гашу, укр. гасити, др. русск. гасити, ст. слав. гасити, гашѫ, болг. гася, сербохорв. га̑сӣм, гасити, словен. gasim, gasiti, чеш. hasiti, польск. gasic, н. луж. gasys. Родственно лит. gestù, gesaũ, gèsti погаснуть, гаснуть , gesaũ, gesyti… …
7гасить — гашу/, га/сишь, га/сят, нсв.; загаси/ть (к 1 знач.) и погаси/ть, сов. 1) (что чем) Прекращать горение, свечение, тушить; выключать электричество, электрические приборы. Гасить пламя, свечи щипцами. Уходя, гасите свет. Синонимы: выключа/ть, задува …
8вигашувати — ую, уєш, недок., ви/гасити, ашу, асиш, док., перех. 1) Гасити все, що горить, жевріє. 2) перен. Знищувати що небудь повністю …
9пригашувати — ую, уєш і рідко пригаша/ти, а/ю, а/єш, недок., пригаси/ти, ашу/, а/сиш, док., перех. 1) Зменшувати горіння чого небудь, поступово гасити (світло, вогонь). || перев. док. Загасити те, що горить, повністю. || перен. Зменшувати яскравість чого… …
10стримувати — 1) = стримати (про почуття, переживання, біль тощо не давати виявлятися повною мірою), гамувати, у[в]гамовувати, у[в]гамувати, погамовувати, погамувати, пригамовувати, пригамувати, тамувати, затамовувати, затамувати, у[в]тамовувати, у[в]тамувати …
