гасати
1гасати — ГАСА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Угасать, гаснуть: гасающа˫а свѣща. Пр 1383, 108б …
2гасати — а/ю, а/єш, недок., розм. Жваво бігати в різних напрямах. || Метушливо переміщатися в різних напрямах (на конях, машинах і т. ін.). || перен. Не затримуватися на одному місці, бувати в різних місцях …
3гасати — дієслово недоконаного виду розм …
4микатися — шмигляти, гасати, встрявати [VI] шмигляти, гасати; встрявати [VII] …
5гайсати — а/ю, а/єш, недок., рідко. Те саме, що гасати …
6гасання — я, с., розм. Дія за знач. гасати …
7гасонути — ну/, не/ш, док., розм. Однокр. підсил. до гасати …
8загасати — I а/є, недок., зага/снути, не; мин. ч. зага/с, ла, ло і зага/снув, нула, нуло, док. 1) Переставати горіти, світити, світитися. 2) перен. Переставати існувати, діяти; слабшати, зникати, завмирати. || Доходити до кінця; закінчуватися (про день). II …
9пиряти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Всажувати ріжучий або колючий предмет у щось або когось. 2) неперех., за ким. Швидко бігати; гасати …
10погасати — I а/є, недок., пога/снути, не; мин. ч. пога/с, ла, ло і пога/снув, нула, нуло; док. 1) Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.). ||… …
