вірити
91обмірити — [оубм’і/риетие] р у, риеш; нак. м і/р, м і/ртеи …
92повірити — [поув’і/риетие] р у, риеш; нак. в і/р, в і/ртеи …
93вимірити — націлитися на когось [IV] …
94вишкірити — див. вишкіряти …
95вірити — 1) (бути впевненим у чому н., йняти віри; бути релігійним), вірувати 2) див. довіряти I …
96звірити — див. звіряти I …
97лицемірити — (діяти лицемірно, виявляти нещирість), кривити душею (серцем), фальшувати, фальшивити, фарисействувати; лукавити (хитрувати, приховуючи правду); хитрувати, крутити хвостом (виявляти хитрощі) …
98перевірити — див. перевіряти …
99опірити — дієслово доконаного виду …
100довірити — вірям, віряш, Рс. Опускатись на чиюсь вірність, довіряти кому небудь когось або щось, виявити довір я комусь …