вінчати
81увінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до увінчати. || уві/нчано, безос. присудк. сл …
82увінчання — я, с. 1) Дія за знач. увінчати. 2) Те, чим увінчується, закінчується зверху якась споруда, будова тощо …
83цвірінчання — я, с. Дія за знач. цвірінчати і звуки, утворювані цією дією …
84давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати …
85шлюбувати — Те саме, що вінчати …
86викривати — викрити (кого що виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати …
87торохтіти — I 1) (про транспорт, машину, прилад тощо утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); торох(к)ати, торохкота[і]ти, то[у]рготіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, трахкати, трахкотіти, торкота[і]ти, дрібота[і]ти; теркота[і]ти (про віз, млин… …
88убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити …
89цвірінькати — (про горобців та деяких інших птахів), цвірінчати, цвірінькота[і]ти, цвіркати, цвіркота[і]ти, вицвіркувати, цвірчати, цівікати, цівкати, цівкотіти, цвенькати Пор. співати 2) …
90виброджувати — 1 дієслово недоконаного виду кінчати бродіння виброджувати 2 дієслово недоконаного виду обходити все …