вінчати
71повінчання — я, с. Дія за знач. повінчати …
72поцвірінькати — ає і поцвірінча/ти, чи/ть, док. Цвірінькати, цвірінчати якийсь час …
73розвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвінчати. || розві/нчано, безос. присудк. сл …
74розвінчання — я, с. Дія за знач. розвінчати …
75розцвірінькатися — аюся, аєшся і розцвірінча/тися, чу/ся, чи/шся, док., розм. Почати дуже цвірінькати, цвірінчати (про птахів); розщебетатися. || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей) …
76рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …
77скінчання — я, с., рідко. Дія за знач. скінчати і скінчатися …
78скінчення — я, с. Дія і стан за знач. скінчити, скінчати і скінчитися, скінчатися …
79скінчити — див. скінчати …
80скінчувати — див. скінчати …