вінчати
61звінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звінчати. || зві/нчано, безос. присудк. сл …
62зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… …
63знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… …
64кінчити — див. кінчати …
65коронувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Вінчати кого небудь на царювання …
66накладати — а/ю, а/єш, недок., накла/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. Покривати зверху чим небудь; класти що небудь зверху. || розм. Те саме, що надівати. || Прикладати що небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати… …
67обвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвінчати …
68обкручувати — ую, уєш, недок., обкрути/ти, учу/, у/тиш, док., перех. 1) Обвиваючи, обплітаючи, покривати собою яку небудь поверхню. 2) перев. док., перен., розм. Увести в оману; обдурити. || Підкоряючи своєму впливові, схилити до одруження. 3) розм. Одружувати …
69підказувати — ую, уєш, недок., підказа/ти, ажу/, а/жеш, док., перех. і неперех. 1) Тихо говорити, нашіптувати кому небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2) розм. Додавати що небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3) перен …
70повінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повінчати. || пові/нчано, безос. присудк. сл …