вінчати
51отътъргати — ОТЪТЪРГА|ТИ (3*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Удалять, выгонять: да закона съподобѧтьсѧ отъ прѣславьныихъ о прибѣгающиимъ въ цр҃квь ˫акого же когда затвореныихъ винахъ. ˫ако ни ѥдиномѹ же съмѣти отътъргати (ἀποσπᾶν) КЕ XII, 132б; || перен. Отвергать: всѧко˫а… …
52плести — ПЛЕ|СТИ (39), ТОУ, ТЕТЬ гл. Плести, сплетать: рѹкама своима дѣлахѹть дѣло. ово ли копытьца плетѹще и клобѹкы и ина рѹчьна˫а дѣла стро˫аще. ЖФП XII, 36а; и въземъ ваи˫а ѿ фюника и показахъ има начинани˫а и начаткы. и рѣхъ има тако плѣтита кошницѣ …
53вводити — (уво/дити), джу, диш, недок., ввести/ (увести/), введу/, введе/ш, наказ. сп. вводь; док., перех. 1) Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди небудь, в межі чогось. || Долучати до чого небудь, робити учасником чогось. ||… …
54виброджувати — ує, недок., ви/бродити, ить, док. Кінчати бродіння, набуваючи нових якостей у зв язку з цим процесом …
55відгоряти — я/є, відгора/ти, а/є, недок., відгорі/ти, ри/ть, док. Згорівши, відпадати від чого небудь. || Кінчати горіти …
56вінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вінчати 1), 2), 4), 5). || у знач. прикм …
57вішатися — аюся, аєшся, недок. 1) Набувати висячого положення; підвішуватися. •• На ши/ю ві/шатися кому нав язуватися кому небудь (про нескромних жінок). 2) Кінчати життя самогубством через повішення …
58докінчання — я, с. Дія за знач. докінчати …
59закривати — а/ю, а/єш, недок., закри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Загороджувати, затуляти кого , що небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. || перев. від кого – чого. Приховувати, укривати. 2) Накладати, навішувати і т. ін. що… …
60зацвірінькати — аю, аєш і зацвірінча/ти, чу/, чи/ш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей) …