вінчати
11обвінчати — а/ю, а/єш, док., перех., з ким і без додатка. Поєднати шлюбом за церковним обрядом …
12покінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити багато чого (одне за одним). || Закінчити що небудь у кілька заходів; у різний час (про всіх чи багатьох) …
13поцвірінчати — див. поцвірінькати …
14розвінчати — див. розвінчувати …
15скінчати — а/ю, а/єш, рідко скі/нчувати, ую, уєш, недок., скінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. 2) неперех., перев. з інфін. Переставати робити що небудь …
16увінчати — див. увінчувати …
17цвірінчати — чу/, чи/ш, недок. Те саме, що цвірінькати …
18вінчати — 1. Здійснювати Таїнство Вінчання; давати шлюб; шлюбувати; 2. Накладати вінці на голови наречених, здійснюючи обряд вінчання …
19увінчати — див. увінчувати …
20вінчати — дієслово недоконаного виду …