від задоволення
1задоволення — (почуття, стан удоволення чим н.), у[в]тіха; ка[е]йф (від приємного байдикування); насолода, розкошування, раювання (високий ступінь задоволення) Пор. щастя I …
2задоволення — я, с. 1) Дія за знач. задовольнити, задовольняти 1), 2). 2) Почуття і стан вдоволення чим небудь; задоволеність …
3задоволення — [задово/леин :а] н :а …
4задоволення — іменник середнього роду …
5смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… …
6приємність — ності, ж. 1) Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. || Почуття задоволення, втіхи, насолоди і т. ін. || ірон. Те, що викликає незадоволення, неприємність. •• Ма/ти приє/мність у сполуч. з інфін. а) формула ввічливості, що вживається …
7пристань — і, ж. 1) Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів. || Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення. ||… …
8солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові …
9генітальний — а, е. Стос. до геніталій. •• Геніта/льна фа/за остання фаза формування лібідо, в якій отримання сексуального задоволення пов язане з геніталями. Геніта/льний ероти/зм чуттєве або сексуальне задоволення, що його одержують від геніталій.… …
10задоволений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до задовольнити 1), 2). 2) у знач. прикм. Який відчуває задоволення, вдоволений, задовольнився чим небудь. || Який виражає почуття задоволення. Задоволений смішок …
