відчувати задоволення
1смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… …
2любити — люблю/, лю/биш; мн. лю/блять; недок., перех. 1) Відчувати глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь. || Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). 2) Почувати, виявляти глибоку сердечну… …
3любуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) ким, чим, на кого – що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого , що небудь. || Відчувати захоплення ким небудь, чиїмись учинками, діями. || Відчувати задоволення від чого небудь. 2) зах. Любитися (у 1… …
4полюбляти — я/ю, я/єш, недок., перех., розм. 1) Ставитися до кого , чого небудь із симпатією; відчувати прихильність до когось, чогось. 2) також з інфін. Мати інтерес, потяг до чого небудь. || Надавати перевагу чомусь. || також з інфін. і з додатком; часто… …
5тішитися — шуся, шишся, недок. 1) без додатка і ким, чим, заст. з кого – чого, на кого – що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. || Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого небудь. 2) без додатка і ким, чим, з кого – чого.… …
6гордитися — джу/ся, ди/шся, недок. 1) Відчувати задоволення від чого небудь; почувати перевагу в чомусь; пишатися. 2) розм. Зневажливо, зверхньо ставитися до інших, бути пихатим, зарозумілим …
7задовольнятися — я/юся. я/єшся, недок., задовольни/тися, ню/ся, ни/шся, док., чим і без додатка. 1) Відчувати задоволення, бути вдоволеним чим небудь. 2) тільки недок. Пас. до задовольняти 1), 2) …
8насолоджуватися — уюся, уєшся, недок., насолоди/тися, джу/ся, ди/шся, док., розм. Відчувати задоволення, зазнавати насолоди від кого , чого небудь …
9розкошувати — у/ю, у/єш, недок. Жити в достатку, розкошах. || Вести безтурботне, розгульне життя. || Відчувати задоволення, насолоду, втіху від чого небудь. || перен. Виявляти себе у всій красі, силі (про природу) …
10святкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. Відзначати свято (див. свято I 1), 3), 4)). || Влаштовувати свято на честь або в пам ять кого , чого небудь. || Відзначати певним чином яку небудь подію (перев. радісну, приємну). || перен. Радіти, смакуючи свій успіх… …
- 1
- 2
