відчайдушний
1відчайдушний — а, е. 1) Який нічого не боїться; хоробрий. || Пов язаний із ризиком; безрозсудно сміливий. 2) Який виражає відчай, пройнятий ним. 3) Гранично напружений. || Дуже сильний ступенем свого вияву …
2відчайдушний — [в іджчайду/шнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …
3відчайдушний — (який не знає страху, не боїться небезпеки), хоробрий, відважний, мужній, безстрашний, небоязкий, небоязливий, нелякливий, неполохливий, безбоязний, зухвалий …
4відчайдушний — прикметник …
5безшабашний — а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний …
6відчайдушність — ності, ж. Властивість за знач. відчайдушний 1), 3) …
7відчайдушно — Присл. до відчайдушний …
8відчайний — а, е, рідко. Те саме, що відчайдушний …
9гусарство — а, с. 1) збірн., розм. Гусари. 2) Молодецтво; безтурботний, відчайдушний спосіб життя …
10одф... — – одщ... див. відф... – відщ...; напр.: одфільтро/вувати, одфо/ркуватися, одхиля/ти, одхо/дити, одцвісти/, одцвіта/ти, одцура/тися, одчайду/шний, одча/лення, одчиня/ти, одшто/вхувати, одшумі/ти, одщебета/ти, одщепе/нець див. відфільтровувати …
- 1
- 2
