відчайдушний
11пробийголова — и, ч. і ж., розм. Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок …
12розхристаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхристати. 2) у знач. прикм. Розстебнутий перев. на грудях (про одяг та його частини). || Оголений, відкритий (перев. про груди). || З оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі. •• Розхри/стана… …
13самогубець — бця, ч. Той, хто сам себе позбавив життя. || перен. Той, хто зважується на ризиковану дію, на відчайдушний вчинок і т. ін., що може закінчитися його власною загибеллю …
14загорілий — палкий, завзятий [XI] палко завзятий [XII] відчайдушний; ще в розумінні вчаділий [VIII] учаділий, ще в розумінні одчайдушний [V] фанатичний, яросливий, завзятий, запеклий [IV] …
15розпучливий — Розпучливий: відчайдушний, безнадійний, безвихідний [47] …
16безоглядний — (який діє, не зважаючи на будь які застереження, обставини й под.), рішучий, зважливий, відчайдушний, безкомпромісний …
17безстрашний — (який не знає страху), хоробрий, відважний, мужній, небоязкий, небоязливий, нелякливий, неполохливий, безбоязний, відчайдушний …
18рішучий — I 1) (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, учинках; який виражає ці якості), зважливий, безстрашний, наважливий; безоглядний, відчайдушний (який не зважає на будь які застереження, обставини тощо) 2) (про вимогу, наказ, тон тощо),… …
19сміливий — I (який не знає страху, не боїться небезпеки), хоробрий, відважний, мужній, безстрашний, небоязкий, небоязливий, нелякливий, неполохливий, безбоязний, відчайдушний, зухвалий, орлиний II ▶ див. нескромний I, ориґінальний I, 1) …
- 1
- 2