відточити
1відточити — див. відточувати …
2підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II …
3відточити — дієслово доконаного виду …
4підточити — 1 дієслово доконаного виду нагострити; пошкодити підточити 2 дієслово доконаного виду підшити наскрізною строчкою …
5відточений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити. || відто/чено, безос. присудк. сл. 2) прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості …
6відточення — я, с. Дія та її результат за знач. відточити …
7наклепувати — I ую, уєш, недок., наклепа/ти, наклепа/ю, наклепа/єш і накле/плю, накле/плеш; мн. наклепа/ють і накле/плють; док., перех. 1) Клепаючи, виготовляти в якій небудь кількості. 2) тільки док. Зробити гострим; відточити. II ую, уєш, недок., наклепа/ти …
8підточений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підточити I …
9підточення — я, с. Дія за знач. підточити …
10попідточувати — ую, уєш, док. Підточити усе чи багато чого небудь …
- 1
- 2
