відслоняти
1відслоняти — я/ю, я/єш і відсло/нювати, юю, юєш, недок., відслони/ти, оню/, о/ниш, док., перех. 1) Відкривати що небудь закрите, заслонене. || Відсувати щось, відхиляти. 2) перен. Розкривати чиї небудь думки, переживання тощо …
2відслоняти — дієслово недоконаного виду …
3відслонити — див. відслоняти …
4відслонювати — див. відслоняти …
5відтуляти — я/ю, я/єш, недок., відтули/ти, улю/, у/лиш, док., перех. Звільняти якийсь отвір від предмета, яким він затулений. || Знімати з поверхні чогось те, чим воно закрите, заслонене; відслоняти …
6розтуляти — я/ю, я/єш і рідше розту/лювати, юю, юєш, недок., розтули/ти, тулю/, ту/лиш, док., перех. 1) Розтискати, розмикати що небудь стиснуте, зімкнуте. || Розпрямляти, розслабляти що небудь складене, зігнуте, стулене. Розтуляти рот. 2) розм. Розкривати,… …
7відкривати — I = відкрити 1) (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого / чого н., робити його видним, приступним зорові), розкривати, розкрити, відслоняти, відслонювати, відслонити, відтуляти, відтулити, розтулювати, розтуляти, розтулити,… …
