відсилати
1відсилати — а/ю, а/єш, недок., відісла/ти, ішлю/, і/шлеш, док., перех. 1) Посильним, поштою і т. ін. відправляти щось в інше місце або кому небудь. 2) Наказувати, веліти піти, виїхати звідкись. || Посилати кого небудь кудись із певною метою. || Відправляти… …
2підсилати — а/ю, а/єш, недок., підісла/ти, підішлю/, піді/шлеш і рідко підосла/ти, підошлю/, підошле/ш, док., перех. 1) Посилати кого небудь кудись із таємною метою. 2) розм. Посилати додатково …
3повідсилати — а/ю, а/єш, док., перех. Відіслати всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь …
4повідсилати — [пов ідзсиела/тие] а/йу, а/йеиш …
5відсилати — дієслово недоконаного виду …
6підсилати — дієслово недоконаного виду рідко …
7повідсилати — дієслово доконаного виду …
8відправляти — I = відправити 1) (пересилати що н. адресатові, замовникові поштою, телеграфом, транспортом, передавати кимось тощо), висилати, вислати, відсилати, відіслати, слати, надсилати, надіслати, присилати, прислати, адресувати 2) (супроводжуючи,… …
9відіслати — див. відсилати …
10відправляти — я/ю, я/єш, недок., відпра/вити, влю, виш; мн. відпра/влять; док., перех. 1) Посилати, відсилати щось куди небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. || Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом,… …
