відповісти
1відповісти — [в ідпов істи/] поув і/м, в іси/, поув і/с т , в імо/, в істе/, в ід а/т ; мин. поув і/ў, в іла/ …
2відповісти — дієслово доконаного виду …
3відповісти — див. відповідати …
4відповісти — див. відповідати …
5відповідати — 1) = відповісти (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), відказувати, відказати, відрізувати, відрізати, відрубувати, відрубати; віджартовуватися, віджартуватися (давати жартівливу відповідь) 2) = відповісти (писати відповідь кому н …
6відповідати — а/ю, а/єш, недок., відпові/сти/, і/м, іси/; мин. ч. відпові/в, віла/. віло/; мн. відповіли/; док. 1) неперех. Давати комусь відповідь на питання, звертання тощо. || Писати відповідь на лист. 2) перех. і без додатка. Розповідати вчителеві… …
7відповіщати — а/ю, а/єш, недок., відповісти/ти, іщу/, істи/ш, док., заст. Розповідати, повідомляти …
8відповістити — дієслово доконаного виду розповісти, повідомити арх …
9відперти — відмовити [V] Відперти відповісти пояснене словом «відмовити». З уваги на багатозначність літературного «відмовити» слід було, на нашу думку, додати синонім «відповісти» або «заперечити», який би виключав двозначність, тим більше, що контекст, у… …
10сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… …
