відповідальність тощо

  • 1відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… …

    Український тлумачний словник

  • 2адміністративна відповідальність — административная ответственность administrative responsibility administrative Verantwortung вид юридичної відповідальності, причиною якої є адміністративне правопорушення. Посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності за… …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 3відповідальний — а, е. 1) Такий, на якого покладено відповідальність за яку небудь ділянку роботи, справу тощо. •• Відповіда/льна осо/ба фізична або юридична особа, яка несе відповідальність за певні дії чи цінності. 2) Особливо важливий, дуже серйозний …

    Український тлумачний словник

  • 4відповідь — і, ж. 1) Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2) Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. || Рішуче… …

    Український тлумачний словник

  • 5відповідати — а/ю, а/єш, недок., відпові/сти/, і/м, іси/; мин. ч. відпові/в, віла/. віло/; мн. відповіли/; док. 1) неперех. Давати комусь відповідь на питання, звертання тощо. || Писати відповідь на лист. 2) перех. і без додатка. Розповідати вчителеві… …

    Український тлумачний словник

  • 6перекладати — I = перекласти 1) (з чого в що з чиїх н. рук, з руки в руку), переймати, перейняти 2) (на кого що змушувати кого н. брати на себе певні обов язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); складати, скласти, скидати, скинути (на кого свої …

    Словник синонімів української мови

  • 7складати — і рідко ісклада/ти, а/ю, а/єш, недок. скла/сти і рідко іскла/сти, складу/, складе/ш, док., перех. і без додатка. 1) Розміщувати що небудь у певному порядку, в одному місці. || Збирати докупи що небудь розкладене, розкидане і т. ін. || у що, як.… …

    Український тлумачний словник

  • 8товариство — а, с. 1) збірн. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. || Коло або група людей, взагалі пов язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). ||… …

    Український тлумачний словник

  • 9скидати — I скид ати і рідко іскида/ти, а/ю, а/єш, недок., ски/нути, і рідко іски/нути, ну, неш, док. 1) перех. Кидати кого , що небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого , що небудь звідкись. || безос. || Висаджувати кого небудь або викидати щось із… …

    Український тлумачний словник

  • 10чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… …

    Український тлумачний словник