відпливати
1відпливати — а/ю, а/єш, недок., відплисти/, иву/, иве/ш; мин. ч. відпли/в, лила/, лило/; мн. відплили/; відпливти/, иву/, иве/ш; мин. ч. відпли/в, вла/, вло/; мн. відпливли/; рідко відпли/нути, ну, неш, док. 1) Пливучи, віддалятися від кого , чого небудь. 2)… …
2підпливати — а/ю, а/єш, недок., підпливти/ і підпли/сти/, иву/, иве/ш, док. 1) Пливти плавом або на чому небудь, наближаючись до когось, чогось. || перен. Підходити, під їжджати повільно або поважно, ніби пливучи. 2) Пливти плавом або на чому небудь,… …
3повідпливати — а/є, а/ємо, а/єте, док. Відплисти (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох) …
4попідпливати — а/є, а/ємо, а/єте, док. Підпливти (про багатьох, багато чого небудь; у багатьох місцях) …
5відпливати — дієслово недоконаного виду рідко …
6підпливати — дієслово недоконаного виду …
7повідпливати — дієслово доконаного виду …
8попідпливати — дієслово доконаного виду …
9відчалювати — юю, юєш, недок., відча/лити, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). || Відходити, відпливати від берега на якому небудь судні …
10відгрібатися — а/юся, а/єшся, недок., відгребти/ся, бу/ся, бе/шся; мин. ч. відгрі/бся, гребла/ся, гребло/ся; мн. відгребли/ся; док. 1) Відкидати що небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, руками і т. ін.; звільнятися від землі, снігу тощо. 2) від чого, розм …
