відносити

  • 51подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… …

    Український тлумачний словник

  • 52поносити — I понос ити ошу/, о/сиш, док., перех. 1) Носити що небудь якийсь час. || Відносити що небудь кудись одне за одним якийсь час. 2) Перенести багато чого небудь кудись; позносити. 3) Носити яку небудь одежу якийсь час. 4) Зносити, довести до… …

    Український тлумачний словник

  • 53попоносити — ошу/, о/сиш, док., перех., розм. 1) Носити кого , що небудь тривалий час. || Носити кого , що небудь якийсь час. || Носити, відносити кому небудь, куди небудь щось багато разів, тривалий час. 2) Ходити в якій небудь одежі, взутті тривалий час. || …

    Український тлумачний словник

  • 54посвячувати — ую, уєш, недок., посвяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) церк. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості; освячувати, святити. 2) перен. Звеличувати, підносити, облагороджувати… …

    Український тлумачний словник

  • 55прибирати — а/ю, а/єш, недок., прибра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех. і неперех. Порядкуючи в якому небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду. || перен. Опоряджати, обладнувати що небудь. || Складаючи належним чином, застеляти (звичайно постіль).… …

    Український тлумачний словник

  • 56прираховувати — ую, уєш, недок., прирахува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Рахуючи, додавати до чогось. 2) Визнаючи за кого , що небудь, відносити до складу кого , чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 57присвячувати — ую, уєш, недок., присвяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому , чому небудь (про твір літератури або мистецтва). 2) Витрачати на кого , що небудь; приділяти. || у сполуч. зі сл. себе. Повністю… …

    Український тлумачний словник

  • 58простягати — а/ю, а/єш, недок., простягти/ і простягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. 1) Випрямляючи, витягати в якому небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого небудь. || у сполуч. зі сл. руку. Подавати при зустрічі, прощанні і т. ін.… …

    Український тлумачний словник

  • 59протягати — I а/ю, а/єш і протя/гувати, ую, уєш, недок., протягти/ і протягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. протя/г, ла/, ло/ і протягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) перех. Розтягати на певну відстань, тягти в якому небудь напрямку або вздовж чогось. || Проводити …

    Український тлумачний словник

  • 60скидати — I скид ати і рідко іскида/ти, а/ю, а/єш, недок., ски/нути, і рідко іски/нути, ну, неш, док. 1) перех. Кидати кого , що небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого , що небудь звідкись. || безос. || Висаджувати кого небудь або викидати щось із… …

    Український тлумачний словник