відносити
41котурни — ів, мн. 1) іст. Взуття типу сандалій з високими дерев яними підставками під підошвами, що його взували давньогрецькі й давньоримські актори для збільшення зросту, надання величі постаті. •• Става/ти на коту/рни бути зарозумілим, підносити себе.… …
42обдаровувати — ую, уєш, недок., обдарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Наділяти дарами, подарунками; підносити дари, подарунки. || тільки док., рідко. Подарувати що небудь одне, одну річ. 2) перен. Виявляти до кого небудь щиру прихильність, доброзичливість і т …
43осанна — и, ж. 1) церк. Молитовний вигук стародавніх юдеїв і християн. 2) перен., заст. Уславлення кого , чого небудь; слава, хвала. •• Співа/ти оса/нну надмірно когось вихваляти, підносити …
44освячувати — ую, уєш, недок., освяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості. 2) перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що небудь. 3) Скріплювати… …
45переношувати — ую, уєш, недок., переноси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех. 1) Носити, відносити все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох у декілька заходів. 2) Робити непридатним через занадто довге носіння все чи багато чого небудь (одяг, взуття і т. ін.). 3)… …
46піднесення — я, с. 1) Дія за знач. підносити, піднести і підноситися, піднестися. •• Звук висо/кого (сере/днього, низько/го) підне/сення голосний звук певного способ …
47піднести — див. підносити …
48піднос — ч. 1) род. у. Дія за знач. підносити. 2) род. а. Дерев яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. 3) род. а, заст. Подарунок, хабар …
49підноситися — о/шуся, о/сишся, недок., піднести/ся, су/ся, се/шся; мин. ч. підні/сся, несла/ся, несло/ся; док. 1) Переміщатися, підніматися вгору, у вище положення. 2) Підводитися, підніматися з нормального або похиленого положення у вище чи вертикальне (про… …
50підношування — я, с. Дія за знач. підносити 1) …
