відмикати
11відпирати — I а/ю, а/єш, недок., відпе/рти, відіпру/, відіпре/ш, док., перех., розм. 1) рідко. Те саме, що відмикати 1). 2) Силою змушувати відступити назад; відтискувати. 3) тільки док., фам. Віднести щось важке, напружуючись. II а/ю, а/єш, недок., відіпр …
12відсувати — а/ю, а/єш і відсо/вувати, ую, уєш, недок., відсу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Соваючи, переміщати що небудь в інше місце. || Віддаляти. 2) Відмикати, рухаючи засув у певному напрямку. || Відкривати що небудь засунуте. || Витягати що небудь,… …
13відчиняти — я/ю, я/єш, недок., відчини/ти, иню/, и/ниш, док., перех. 1) Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні. || Робити вільним вхід, доступ до чого небудь або вихід назовні. ||… …
14завертка — и, ж., розм. Дерев яний пристрій, що являє собою стрижень із прибитою на кінці пластинкою, яка з повертанням стрижня може замикати або відмикати двері, браму …
15повідмиканий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідмикати …
16розмикати — а/ю, а/єш, недок., розімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Роз єднувати що небудь зімкнуте, стулене, з єднане; розтуляти. || Збільшувати інтервали, дистанцію між тими, хто стоїть в строю. || Порушувати контакт в електричному колі. •• Розмика/ти… …
17розрив — у, ч. 1) Дія за знач. розірвати, розривати I і розірватися, розриватися I 1 6). •• Випробо/вувати на розри/в визначати міцність тіла, поступово збільшуючи навантаження. || мн., мед. Закриті механічні …
18витрих — Витрих: відмичка [14;17;II] відмичка, гачок, що ним можна відмикати замки [IV] …
19відпирати — 1 дієслово недоконаного виду відмикати розм. відпирати 2 дієслово недоконаного виду перучи відмивати бруд …
20отверати — верам, раш, Гж. 1. Відчиняти, відкривати, відкрити. 2. Відмикати …
- 1
- 2
