віддавати шану
1голова — и/. 1) ж. Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок. •• Ада/мова голова/ ент. великий нічний метелик із родини сфінксів. В голова/х коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Го/лову лама/ти… …
2схиляти — я/ю, я/єш, недок., схили/ти, схилю/, схи/лиш, док., перех. 1) Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого , чого небудь …
3шана — и, ж. 1) до кого – чого і без додатка. Почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого , чого небудь; пошана. || Шанобливе ставлення до когось, чогось. || Зовнішній вияв почуття поваги до… …
4почитати — 1 дієслово доконаного виду до: читати почитати 2 дієслово недоконаного виду віддавати шану комусь книжн. почитати 3 дієслово недоконаного виду вважати рідко …
5почитувати — 1 дієслово недоконаного виду читати час від часу почитувати 2 дієслово недоконаного виду ставитися з повагою, віддавати шану; лаяти перен. книжн. почитувати 3 дієслово недоконаного виду думати, гадати рідко …
6прощатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко прости/тися, прощу/ся, прости/шся, док. 1) з ким і без додатка, також у сполуч. зі сл. поцілунок, погляд і т. ін. При розлуці тиснути один одному руки, говорити слова прощання і т. ін. || Останній раз дивитися на… …
7честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… …
