відвертати
31відвалювати — відвалити (перекидаючи / піднімаючи що н. важке, прибирати вбік), відважувати, відважити, відкидати, відкинути, відвертати, відвернути; відсувати, відсунути (соваючи) …
32відвернути — див. відвертати …
33відгортати — відгорнути 1) (горнучи що н. руками / знаряддям, переміщати в інше місце), відсувати, відсунути, відгрібати, відгребти, відкидати, відкинути 2) (переміщати краї, поли одягу, завіску й под. вбік), відкидати, відкинути, відвертати, відвернути;… …
34відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… …
35відштовхувати — відштовхнути 1) (штовхаючи, різким рухом віддаляти кого / що н.), відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути, відтручувати, відтрутити, відсторонювати, відсторонити 2) (неґативним ставленням до кого н. віддаляти від себе), віддаляти, віддалити,… …
36замовляти — замовити етн. (за народними віруваннями виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), примовляти, примовити, відвертати, відвернути, відшіптувати, відшептати, вишіптувати, вишептати …
37запобігати — 1) = запобігти (чому не допускати чого н. неприємного, небажаного), відвертати, відвернути, відводити, відвести, попереджати, попереджувати, попередити 2) див. підлабузнюватися …
38підкорити — I = підкорювати (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, опанувати, опановувати, зневолити, зневолювати, приневолити, приневолювати, прибрати до рук, прибирати… …
39повертати — I = повернути (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), звертати, звернути, вернути, вернути, брати, забирати; підвертати, завертати, завернути (підходячи, під їжджаючи до когось / чогось); повертатися, повернутися, обертатися, обернутися… …
40розважати — 1) = розважити (забавляючи кого н. чимось приємним, веселим, відвертати його увагу від чогось гнітючого, неприємного), у[в]тішати, у[в]тішити, забавляти, забавити, потішати, потішити Пор. веселити 2) див. веселити …
