відбиватися
1відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… …
2підбиватися — а/юся, а/єшся. недок., підби/тися, підіб ю/ся, підіб є/шся, док., розм. 1) Рухаючись у повітрі, підійматися вгору. || Сунутися, переміщуватися вгору, спереду назад. || Віддалятися від обрію (про сонце, місяць). || перен. Виростати. || безос.,… …
3попідбиватися — а/ємося, а/єтеся, док. Натрудити ноги, втомитися в дорозі (про багатьох) …
4відбиватися — I = відбитися 1) (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); відпадати, відпасти (під вагою, тиском); відламуватися, відламатися (ламаючись); відколюватися, відколотися (тріскаючи, колячись) 2) (іти від товариства, гурту, череди; утрачати… …
5відбиватися — дієслово недоконаного виду …
6підбиватися — дієслово недоконаного виду розм …
7попідбиватися — дієслово доконаного виду …
8відбитися — див. відбиватися …
9відбрикуватися — уюся, уєшся, недок., відбрика/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Брикаючи, відбиватися ногами (про тварин). 2) перен., ірон. Відмовлятися від чого небудь …
10відгукуватися — уюся, уєшся, недок., відгукну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Гукати у відповідь на чий небудь поклик. || Відповідати на звертання; відзиватися. || Давати звістку про себе. || перен. На дію відповідати іншою дією. 2) перен. Виражати своє ставлення… …
