вроп
91магістр — рідше магі/стер, тра, ч. 1) У Стародавньому Римі – титул деяких службовців. 2) У Візантії – високий придворний титул. 3) У середні віки – голова духовного або рицарського ордену. 4) У Західній Європі за середньовіччя – викладач гуманітарних наук …
92міністеріали — ів, мн. (одн. міністеріа/л, а, одн.). За середньовіччя в Західній Європі – слуги короля або великого феодала …
93омаж — у, ч. У Західній Європі періоду середньовіччя – особлива символічна церемонія, що оформляла укладення васального договору …
94опопанакс — у, ч. 1) Рід трав янистих багаторічних рослин родини зонтичних. Поширені в Європі та Азії. 2) Ароматичні камеді цих рослин. 3) Парфуми, виготовлені з цих камедей …
95орфеон — а, ч. Клавішна колісна ліра з чотирма струнами, поширена в Європі у другій половині 18 ст …
96педель — я, ч. 1) У дореволюційній Росії – наглядач за студентами у вищих навчальних закладах. 2) У Західній Європі в середні віки – служитель при суді …
97по-західноєвропейському — і по західноєвропе/йськи, присл. Як у Західній Європі …
98прекарій — я, ч. За середньовіччя у Зах. Європі – право користування землею, що надавалося власником на більш чи менш тривалий строк …
99принц — а, ч. Титул члена королівської родини або можновладного князя в Західній Європі, а також особа, що має цей титул …
100просвітництво — а, с., іст. Період розвитку революційної буржуазної науки і культури в Західній Європі 17 18 ст. Вік (епоха) просвітництва …